То-Ма-Кі

Майстер кіно, чия найкраща історія — його власна молодість

у творі — Оповідач

Його звуть То-Ма-Кі — Товариш Майстер Кіно, найвище звання для кінематографіста. Але ця історія починається тоді, коли він був ще «молодим, зеленим юнаком» у шкіряній куртці, щойно призначеним художнім редактором кінофабрики в Місті над морем. Він сперечається з режисерами за кожен метр плівки, пише сценарії, які спершу хоче «вирубати зубилом на мармурі», а за тиждень ненавидить, і вірить, що творчість — поняття егоїстичне. Згодом він напише: «Нині я не так думаю!» Одного вечора на виставі «Йосиф Прекрасний» він бачить балерину Тайах і розуміє: «Оце вже вона. Тепер мені не викрутитись». Разом із другом, режисером Севом, він витягає зі штормового моря напівживого матроса Богдана, а з ним і мрію — збудувати справжній вітрильник. Кінофабрика, порт, шторми, суперництво, ночі на бригу, що пахне смолою, — з цього складається молодість, яку він через півстоліття опише для своїх синів. Що лишається від молодості, коли вона стає мемуарами? І чи можна передати молодим те, чого навчило тебе життя, не забравши в них права на власні помилки? Відповідь ви почуєте від нього самого.