Іван Багряний
Іван Багряний
1906 — 1963
Справжнє ім'я
Іван Павлович Лозов'яга
Народження
02.10.1906Місце народження
Охтирка, Харківська губернія, Україна (територія окупована російською імперією)
Смерть
25.08.1963
Місце смерті
Новим Ульм, Баварія, ФРН
Освіта
Краснопільська школа художньо-керамічного профілю
Партнер
Галина Багряна
Український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Голова Української національної ради.
Справжнє ім'я
Іван Павлович Лозов'яга
Народження
02.10.1906Місце народження
Охтирка, Харківська губернія, Україна (територія окупована російською імперією)
Смерть
25.08.1963
Місце смерті
Новим Ульм, Баварія, ФРН
Освіта
Краснопільська школа художньо-керамічного профілю
Партнер
Галина Багряна
Український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Голова Української національної ради.
Твори · 5
Цитати · 44
В любові тріюмфує над чорною тьмою світ — сонячний, прекрасний, божественний світ.
Іван Багряний
«Людина біжить над прірвою»
…все минає і все проходить, але продовжується життя, джерело якого — любов. І як і найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в силі подолати добро, що виходить з любови.
Іван Багряний
«Людина біжить над прірвою»
…душа ж потребує собі рівних, щоб у часи критичні черпати собі силу з їхньої сили, щоб кріпити себе снагою душі іншої.
Іван Багряний
«Людина біжить над прірвою»
Можуть зітерти його тіло на порох, але не зможе ніхто зітерти на порох його душі, не зможе зігнати її з цієї землі. Помиляються ті, хто вогнем і залізом прийшли йому диктувать свою волю.
Іван Багряний
«Людина біжить над прірвою»
Вони шукали рятунку в загибелі ближнього, в зненависті — в тому, в чому рятунку ніколи не було й ніколи не буде.
Іван Багряний
«Людина біжить над прірвою»
Один — то може бути ворог народу. Два — може бути. Сто — може бути. Тисяча — теж може бути. Але сотні тисяч! Але мільйони!! То вже не вороги народу. То є народ! Народ!
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Така вже людська вдача: кожен, хто впав, хоче бачити втіху для себе в падінні іншого, бо бути в падінні самотнім - то нестерпно.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Найдорожчий скарб, що людина має, – це віра в себе і в собі подібних.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Утративши все, людина лишала собі сміх. І взяла той сміх за прапор. І з тим сміхом отак от гола сидить під шибеницею і з тієї шибениці глузує.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Але світ злостивих все-таки безсилий проти світу ясних серцем і гордих.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Людській душі і в карцері добре. Бо можна її відібрати від світу, але не можна відібрати світу від неї. Поки вона жива.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Що ж до методів, то виходило, що тут, як ніде, з найбільше оголеним цинізмом і брутальною послідовністю застосовано гасло «Мета виправдовує всі засоби», а діалектичну істину «Буття визначає свідомість» змодернізоваво й пристосовано до філософії, світогляду та моралі сучасних інквізиторів, і тепер вона звучить— «Биття визначає зізнання». Аж цю підміну однієї діалектичної істини такою ж другою діалектичною істиною зроблено по-російськи, і в цій мові воно звучить ідеально опукло й красномовно: Було — «Битіє опредєляєт сознаніє», а стало — «Бітіє опредєляєт сознаніє».
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Він відчував, що саме тут може бути нанесена йому найтяжча поразка, яка може зломити його волю, — це замах на його віру в те, що найбільше цінив усе своє життя і за що тримався душею, як за рятівниче коло. Віру в людей, і не взагалі в людей, а віру в своїх братів.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Цього всього не можна б витерпіти, і люди ці всі давно були б по божевільнях, коли б не одна людська риса, і не взагалі «людська», а риса совєтської людини, яка давно навчилася до всього ставитися з глумом, з презирливою іронією, з насмішкою.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Не важно, що ти робив учора, важно, що ти міг робити завтра. Не важно, чи правдою є вся та брехня, яку слідчий змушує тебе говорити, а важний факт, що ти таки не любиш совєтської влади, а значить- ти небезпечний, а тому тебе треба зліквідувати. Мета ж виправдовує всі засоби.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Ні, це не просто життя, а це велике змагання. Це життя людей, що з усієї сили намагаються утриматися на Богом призначеному їм рівні, що на такій маленькій і тісній території, в такому бруді, при такому страшному процесі знеосіблення й нівеляції промудряються жити, як люди. Так, ніби вони складають іспит в своїй масі, до якої межі простягається сфера людської життєздатності, яку напругу може витримати людська душа, доки не зірветься в прірву божевілля. Це великий іспит.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Коли маєш нагоду посміятися сьогодні, не відкладай на завтра. Смійся сьогодні, бо завтра не дадуть, завтра вже може бути пізно.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Він уже вловив основну тенденцію цієї модерної інквізиції - це обернути людину в ганчірку, тварину, в безвольного пса, що скавулить і плазує, готовий лизати що завгодно, від чобіт починаючи. Обернути її в ганебну моральну руїну, розчавити й знищити те, що називається людською душею... А тоді вже викинути її на фізичний смітник.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незломаною душею, аніж повзати на колінях і вмерти двічі - морально й фізично. Але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Людина - це найвеличніша з усіх істот. Людина - найнещасніша з усіх істот. Людина - найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибирати першу для доведення прикладом.
Іван Багряний
«Сад Гетсиманський»
Сталін прирік українське селянство на наглядну смерть свідомо, щоб змусити його до покірності, до примирення з заведеним колгоспним рабством.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Куркулів знищувано за те, що вони заможні, за те, що вони "куркулі". Бідняків, інтелігентів і робітників знищувано за те, що вони співчували "куркулям", а значить були "підкуркульниками". В цю категорію вносили всіх тих, хто був проти радянської влади і колективізації.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Тим терором російський червоний фашизм (більшовизм) намагається перетворити 100 національностей в т.зв. "єдиний радянський народ", цебто фактично в російський народ.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Недарма там виховався тип людини, такий поширений там, - людини заляканої, підозрілої, мовчазної і фатально настроєної.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Я не хочу вертатись до СРСР тому, що там людина не варта й того, що комаха. Знищуючи людей за ніщо: за дрібниці, за сказане слово, за анекдот, за скаргу на погане життя та ще й роблячи це з одвертим цинізмом, більшовики виставляють таку формулу: "В СССР людей хватіт і нечово церемонітса" та "ліпше поламати ребра сотні невинних, як пропустити одного винного".
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Більшовизм - це є насильство над людиною, це є рабський труд, це є сваволя політичної кліки, це є новітнє кріпацтво, це є терор фізичний і духовний, це є злидні, це є голод, це є війна.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Що може бути милішого за Вітчизну, за ту землю, де народився і ходив по ній дитячими ногами, де лежать кості предків, де могила матері.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Більшовики зробили для 100 національностей єдину "совітську родіну" і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Я не хочу вертатись до СРСР, тому що сталінський соціалістичний СРСР - то є суцільний концтабір поневолених людей всіх 100 національностей - людей безправних, стероризованих, голодних, вбогих.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
…коли б якась республіка захотіла вийти з федерації, вона була 6 задавлена вогнем і залізом своїм "рівноправним" союзником - більшовицькою Росією. І була б весь час наставлена і утримувана терором у тім вільнім союзі. Більшовизмові залежить на створенні єдиної тоталітарної червоної імперії з єдиною адміністрацією, єдиною мовою, єдиною культурою, єдиною ідеологією й політикою.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Цей штучно створений голод забрав колосальні жертви від народу, що нічого не хотів, крім свободи й незалежності.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Підгорнувши Україну, більшовизм поставив своїм завданням денаціоналізувати її, знищити її духовно й національно, прагнучи зробити з багатонаціонального СРСР єдину червону імперію. А через те, що Україна була найбагатшою в СРСР республікою й другою по величині після Росії, - більшовизм прагнув утримати її за всяку ціну.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»
Замучили вони мого діда за те, що він був заможний український селянин (мав 40 десятин землі) й був проти "комуни", дядька за те, що він був за часів національної визвольної боротьби - в 1917-1919 рр. - вояком національної армії Української Народної Республіки. За те, що боровся за свободу і незалежність українського народу.
Іван Багряний
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»