Бог
Велес

Бог · Підземний світ · Давні слов'яни

Велес

Також: Волос, скотій бог

«Скотячий бог», яким разом із Перуном клялася Русь

Властивості

У «Повісті минулих літ» — Волос, «скотій бог»: ним разом із Перуном присягала Русь у договорах із греками 907 і 971 років. До пантеону, який Володимир поставив на київському пагорбі 980 року, Волоса літопис не включає. У «Слові о полку Ігоревім» віщого співця Бояна названо «Велесовим внуком», тож Велес повʼязаний і зі співом та словом. Нечуй-Левицький називає його «богом товару», тобто худоби.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

За договорами — бог, яким клялися поряд із Перуном; окремого кумира в Києві літопис не описує.

Що варто знати

Що кумир Волоса стояв на київському Подолі й що його скинули в Почайну, — висновок дослідників із пізнього житія Володимира, а не пряме свідчення літопису. Звʼязок Велеса з підземним світом і суперництво з громовержцем — наукова реконструкція (В. Іванов, В. Топоров), а не засвідчений міф.

Версії6

  1. 1113 Повість минулих літ · Під 907 і 971 рр.

    У договорі 907 року руси клянуться «Перуномъ, богомъ своимъ, и Волосомъ, скотьемъ богомъ»; у договорі Святослава 971 року — «в Перуна и въ Волоса скотья бога». Волос — єдиний, крім Перуна, бог, яким клялися в договорах; серед кумирів 980 року його немає.

  2. 1187 Слово о полку Ігоревім · Зачин

    Автор «Слова» звертається до співця Бояна: «вѣщей Бояне, Велесовъ внуче». Це єдина згадка форми «Велес» у давній літературі Русі; чи це той самий бог, що й літописний Волос, дослідники здебільшого вважають, але дехто сумнівається.

  3. 1843 Густинський літопис · Розділ «О идолах руских»

    «Вторый Волосъ, богъ скотій, бяше у нихъ во великой чести» — у книжника XVII ст. Волос стоїть другим після Перуна.

  4. 1847 Костомаров · С. 111–112

    Костомаров (1847) відмовляється від тлумачень Велеса, що їх пропонували його попередники (Ганка, Савельєв та ін.): «нет никакой пользы путаться в догадках». Сам він лише припускає, що це було або одне з позначень світла, або покровитель стад, чию роль згодом перенесено на святого Власія. Це реконструкція автора.

  5. 1876 Нечуй-Левицький · С. 7

    У переліку давніх богів — «Велес, бог товару» (тобто худоби).

  6. 1914 Анічков · С. 47

    У «Слові христолюбця» (одна зі списків-редакцій, за Анічковим — пізня вставка) до переліку богів, яким моляться «двовірні», додано «Волоса, скотья бога».

У літературі1

Поруч1

Перун Громовержець, перший серед богів князя Володимира, яким Русь клялася в договорах із греками

Джерела6
  • 1113 Повість минулих літ (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись, вып. 1. Ленинград, 1926). У Полудне →
  • 1187 Слово о полку Ігоревім (за першим виданням: Ироическая песнь о походе на половцов удельнаго князя Новагорода-Северскаго Игоря Святославича. Москва, 1800). У Полудне →
  • 1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗
  • 1847 Микола Костомаров. Славянская мифология. У Полудне →
  • 1876 Іван Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. У Полудне →
  • 1914 Євген Анічков. Язычество и Древняя Русь (з текстами «Слова святого Григорія», «Слова христолюбця» та ін. повчань проти язичництва за вид. М. Тихонравова). СПб., 1914. Скан ↗