Віктор ЖенченкоСправжнє ім'я
Віктор Васильович Женченко
Народження
11.10.1936Місце народження
село Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, УРСР
Смерть
28.10.2021
Місце смерті
Київ, Україна
Освіта
Харківська державна консерваторія
Український поет, перекладач і співак, який поєднав літературу з музикою та сценічним мистецтвом. У його поезії — пісенність, роздуми про людське життя, любов і пам’ять, а також особлива увага до внутрішнього світу людини. Автор поетичних збірок «Струна», «Батькова скрипка», «Сонячний бік вулиці», «Зневаж свій страх» та інших. Перекладав з узбецької, казахської та інших мов, знайомлячи українського читача з поезією Центральної Азії. У його творчості важливе місце посідає візіопоезія — поєднання слова та візуальної форми. За літературну діяльність відзначений, зокрема, премією імені Андрія Малишка.
Справжнє ім'я
Віктор Васильович Женченко
Народження
11.10.1936Місце народження
село Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, УРСР
Смерть
28.10.2021
Місце смерті
Київ, Україна
Освіта
Харківська державна консерваторія
Український поет, перекладач і співак, який поєднав літературу з музикою та сценічним мистецтвом. У його поезії — пісенність, роздуми про людське життя, любов і пам’ять, а також особлива увага до внутрішнього світу людини. Автор поетичних збірок «Струна», «Батькова скрипка», «Сонячний бік вулиці», «Зневаж свій страх» та інших. Перекладав з узбецької, казахської та інших мов, знайомлячи українського читача з поезією Центральної Азії. У його творчості важливе місце посідає візіопоезія — поєднання слова та візуальної форми. За літературну діяльність відзначений, зокрема, премією імені Андрія Малишка.
Твори · 1
Цитати · 11
Відчуваю весну. Відчуваю весну — через тебе. Не до сну, не до сну, коли в душу мені — два неба!
Віктор Женченко
«Поезії»
Болить? Терпи. Умій терпіти. І хай тебе це не гнітить… Людині мусить щось боліти. Людині завжди щось болить.
Віктор Женченко
«Поезії»
І як тобі не буде гірко — затям: мине і відболить. Лише б твоя висока зірка не пригасала ні на мить.
Віктор Женченко
«Поезії»
Як випаде згоріти метеором, — згорю дотла. Та мить моя, можливо, комусь освітить перший крок дороги…
Віктор Женченко
«Поезії»
Я — між людей живу, для них співаю. Без них мій спів і клич мій — в порожнечу… Найтяжче — це співати наодинці.
Віктор Женченко
«Поезії»
Земля і небо — дивний діалог!? Краса співзвучності, гармонія єднання… В громах і блискавках їх Всесвіт повінчав, обручка-обрій — вічністю зʼєднала…
Віктор Женченко
«Поезії»