Твір
Вольне кохання
Вольне кохання

Вольне кохання

Іван Нечуй-Левицький Іван Нечуй-Левицький
Ще не в Книжниці
— / 10

Київ після революційних заворушень. Багата «солом'яна вдова», яка прогнала чоловіка, нудьгує в розкішному помешканні над Софіївським майданом. Одного дня до неї заходять троє гарних кавалерів: колишній віце-губернатор, естет і залицяльник, який любить поговорити про грецьких красунь і римські бенкети, його небіж-дідич і юний син, гарний, як Адоніс. Господиня тут же кличе подругу, чарівну розлучену красуню з Петербурга, увішану діамантами. Далі буде весілля, переїзд у глушину над Десною, бенкети, балачки про модні романи, і зрештою з'ясується, як розуміє «вольне кохання» кожен із героїв. Це іронічна, легка, майже водевільна історія про моду на «вільні» почуття, про пусте панство і про красу, за якою немає душі.