Григорій Многогрішний

Григорію Многогрішному двадцять п'ять, і стільки ж років каторги йому присудили — лише за те, що любив свій край і народ. Правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного, першого каторжанина Сибіру, він їде тим самим шляхом: в «ешелоні смерті» з України на Колиму, під пильним оком начальника етапу, який на кожній зупинці гукає у вагон його прізвище. Однієї ночі він прорізає дошки вагона й стрибає в ніч, у смерть, на щастя. Голодний і босий, він блукає тайгою, підбадьорюючи себе жартами, аж поки, поранений ведмедем, не прокидається в хаті, де пахне васильками і співають пісню, яку співали в нього вдома. Тут, на Зеленому Клині, живуть українці-тигролови Сірки, і він уперше за довгі роки знаходить родину. Але той, хто шукає його, теж не забув прізвища Многогрішний. Чи можна втекти від системи, яка дістає людину на краю світу? І що важить більше: свобода, помста чи люди, яких ти знайшов у дорозі? Відповідь ви почуєте від нього самого.