Походження людей · Українці
Як прийшла смерть: песиголовці й коса
Колись не було смерті, зате були одноокі людоїди; люди самі вмолили Бога послати смерть — і вона вигубила песиголовців
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Старі люди розповідають, що колись був такий час, коли не було смерті. Тоді замість смерті жили песиголовці з одним оком. Вони ловили людей, кидали в яму й годували цукерками та пряниками, доки людина не стане гладка, як свиня. Тоді лізли в яму, мацали за боки, чи наросло сало, різали палець: якщо текло масло — годували ще, а якщо ні — різали й поїдали.
Люди почали просити Бога, щоб краще послав на них смерть. Бог змилостивився й послав страшну смерть із косою. Смерть узялася за песиголовців і вигубила їх зі світу. Кажуть, і досі десь є та земля, де вони жили, але песиголовців лишилося мало.
Записав Я. Новицький у селі Ольгинському Маріупольського повіту від Герасима Хвоста.
Дійові особи2
Інші пояснення15
Джерело
1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы, № 3, с. 2. Скан ↗