ілюстрація в роботі
Нижчий дух · За краєм світу
Песиголовці
Також: песиголовець
Одноокі людоїди давніх часів, що відгодовували людей у ямах, — Бог послав на них смерть
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Властивості
Старі люди розповідали, що колись був час, коли не було смерті, а замість неї жили песиголовці з одним оком. Вони ловили людей, кидали в яму й відгодовували цукерками й пряниками, доки ті не стануть гладкі, як свині; мацали за боки, чи наросло сало, різнули палець — і якщо текло масло, ще годували, а якщо ні, різали й поїдали. Люди почали просити Бога, щоб краще послав на них смерть, і Бог послав страшну смерть із косою; вона взялася за песиголовців і вивела їх зі світу. Десь, кажуть, і досі є та земля, де вони жили, але їх лишилося мало.
Де шанували
Версії2
-
1876 Драгоманов · С. 2 · Донеччина
Маріупольський повіт, село Ольгинське (записав Я. Новицький від Герасима Хвоста): коли ще не було смерті, жили одноокі песиголовці: ловили людей, відгодовували в ямі цукерками й пряниками й поїдали. На прохання людей Бог послав смерть з косою, і вона вивела песиголовців; десь і досі є їхня земля, та їх лишилося мало.
-
1895 Грінченко · Вип. 1, № 2, с. 1–2 · Слобожанщина
Село Нижня Сироватка Сумського повіту (записав І. Шоломій 1885 р.): колись було багато людоїдів-песиголовців із величезним одним оком посеред лоба, більшим, ніж у вола; вони відгодовували полонених волоськими горіхами, надрізали тіло й, якщо кров не йшла, їли. Один із «руських людей», що служив у них за лакея й готував їм полозів, потай куштував їх й став знати, від чого яка трава, і дорогу додому; втік через болото, обмотавшись ситником, а коли на їхні прохання озирнувся, забув половину того, що знав, а з решти до смерті лікував людей травами.
У міфах1
Поруч1
Джерела2
Джерела2
- 1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы. Скан ↗
- 1895 Борис Грінченко. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1: Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр. У Полудне →