Міф
Таргітай і золото з неба

Походження людей · Скіфи

Таргітай і золото з неба

Скіфи про себе: перший чоловік на пустій землі, три сини й золоті плуг, ярмо, сокира й чаша, що впали з неба

Скіфи казали, що вони наймолодший народ на світі. Колись їхня земля була пустелею, і на ній зʼявився перший чоловік — Таргітай, син Зевса (у скіфів — Папая) і дочки ріки Борисфену, тобто Дніпра. Геродот додає, що сам у це не вірить, але так розповідають. У Таргітая було три сини: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший Колаксай.

За їхнього правління з неба впали золоті речі: плуг разом з ярмом, сокира й чаша. Старший брат підійшов узяти їх, але золото спалахнуло вогнем, і він відступив. Те саме сталося з середнім. Коли ж підійшов наймолодший, вогонь згас, і він забрав золото додому. Старші брати зрозуміли знак і віддали йому всю царську владу.

Від Ліпоксая пішов рід авхатів, від Арпоксая — катіари й траспії, від Колаксая — царський рід паралатів. Усі разом вони звуть себе сколотами, а «скіфи» — це грецька назва. Від Таргітая до походу Дарія, кажуть скіфи, минуло рівно тисяча років.

Царі пильно бережуть священне золото й щороку приносять йому жертви. Хто на цьому святі засне під відкритим небом біля золота, той, за скіфським віруванням, не проживе року; тому йому дають стільки землі, скільки обʼїде верхи за день. Колаксай поділив країну на три царства для своїх синів, і найбільше з них те, де зберігається золото.

Дійові особи1

Папай «Зевса скіфи звуть Папаєм» — небесний бог і, за переказом, батько першого скіфа

Нитки цього міфу3

Інші пояснення15

Сармати й алани Амазонки й скіфські юнаки: звідки савромати Полонені амазонки, викинувши греків за борт, допливають до Меотиди, а скіфи замість війни посилають до них юнаків — так постають савромати Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Греки Причорноморʼя Арістей Проконеський: одноокі арімаспи й грифи, що стережуть золото Поет, що вмер у валяльні й зник із замкненої хати, розповідає про одноокий народ, грифів-золотостражів і гіпербореїв за скіфами Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Українці Божий світ: чому одні плачуть, а інші веселяться Бог тричі посилав ангелів подивитися, як живуть люди. Коли одні стали тішитися, а інші плакати, Бог сказав, що колись буде навпаки Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Велетні, люди й карлики: три покоління людські Велет приніс матері на долоні орача з волами, а та сказала: «Це люди, що будуть по нас». Наприкінці світу дванадцятеро молотитимуть у печі Народні вірування Гнатюк, 1902 Греки Причорноморʼя Геракл і змієнога діва Як причорноморські греки пояснювали походження скіфів: Геракл, діва-змія з Гілеї й тятива, яку зміг натягти лише наймолодший Наймолодший син Народ від союзу з надприродним Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Готи Готи в Ойумі: міст, що впав за половиною війська Король Філімер веде готів у багату Скіфію — Ойум, але міст через ріку рушиться, і половина народу лишається по той бік Давні тексти Йордан, 551 Готи Звідки взялися гуни: відьми-галіуруни й лань через Меотиду Готський переказ: гуни народилися від вигнаних відьом і нечистих духів, а в Скіфію їх перевела через болото лань Народ від союзу з надприродним Давні тексти Йордан, 551 Українці Звідки пропасниця: голова вірного слуги Королівна відтяла голову мудрому слузі батька, і голова прокляла її: «Будеш трястися до суду-віку». Так пішла пропасниця Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Коваль, що замкнув Смерть у пляшку Коваль заманив Смерть у пляшку, а чортів у скриню й дуплистий дуб, і люди старіли, але не вмирали Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Людина й собака: чому людина кашляє, а пес у шерсті Поки гола собака спала, чорт розпанахав глиняну людину й наплював їй у груди — звідти кашель, а собака дістала шерсть Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Паничів син і смерть: «я беру царів і біскупів» Панський син виїжджає з шаблею на смерть, що ходить його ґрунтом, а коли рука падає, пропонує їй шлюб — і падає з коня мертвий Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Роговий покрив Адама: чому на пальцях нігті Перші люди були вкриті рогом, як нігтем, і не потребували одежі; після гріха ріг зліз, лишився тільки на кінчиках пальців Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Смерть за куму: «верти не верти, а треба вмерти» Бідняк узяв Смерть за куму, а вона навчила його лікувати. Та коли Смерть стала в головах у нього самого, ліжко перевертали марно Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Чому в чоловіків борода, а в жінок довге волосся Адам обмився в чарівній річці, щоб Єва його боялася, і обріс бородою. А довге жіноче волосся Бог зробив із собачого хвоста Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Як прийшла смерть: песиголовці й коса Колись не було смерті, зате були одноокі людоїди; люди самі вмолили Бога послати смерть — і вона вигубила песиголовців Народні вірування Драгоманов, 1876

Джерело

440 до н. е. Геродот. Історія, кн. IV «Мельпомена» (за виданням: Herodotus, with an English translation by A. D. Godley. Vol. 2. Loeb Classical Library, 1921), Кн. IV, 5–7; с. 203–205. Скан ↗