Походження людей · Сармати й алани
Амазонки й скіфські юнаки: звідки савромати
Полонені амазонки, викинувши греків за борт, допливають до Меотиди, а скіфи замість війни посилають до них юнаків — так постають савромати
Названий у давніх текстах: літописах і договорах X–XIII ст. або в античних і ранньосередньовічних авторів.
Коли греки перемогли амазонок над Термодонтом, вони повезли на трьох кораблях стільки амазонок, скільки змогли взяти живими. Скіфи звуть амазонок «ойорпата» — «мужевбивці». У морі амазонки напали на корабельників і повикидали їх за борт. Та вони не знали ні кораблів, ні стерна, ні вітрил, тож хвилі й вітри принесли їх до Кремнів над Меотидою (Азовським морем), у край вільних скіфів. Амазонки зійшли на берег, захопили табун коней і почали грабувати скіфську землю.
Скіфи не розуміли ні мови, ні вбрання, ні роду прибульців і вважали їх юнаками-ровесниками, аж поки після бою не побачили, що це жінки. Тоді вирішили не вбивати їх, а послати до них стільки наймолодших чоловіків, скільки було амазонок. Юнаки мали стати табором поруч, робити все, що й амазонки, а коли ті нападатимуть — не битися, а тікати: скіфи хотіли, щоб від цих жінок народилися діти. Табори день у день зближалися. Опівдні амазонки розходилися поодинці чи по двоє, і юнаки робили так само. Один скіф підійшов до самотньої амазонки, і вона не відштовхнула його, а знаками покликала наступного дня привести ще одного. Так і решта юнаків зійшлися з амазонками, і табори об'єдналися.
Чоловіки так і не вивчили мови жінок, а жінки скіфську опанували. Юнаки покликали дружин жити серед свого народу, але амазонки відмовилися: вони стріляють із лука, метають списи, їздять верхи, а жіночої роботи не знають і не вживуться зі скіфськими жінками. Вони звеліли юнакам забрати свою частку майна в батьків, і подружжя перейшли Танаїс (Дон) та оселилися за три дні шляху на схід і північ від Меотиди. Відтоді жінки савроматів полюють, воюють і вбираються, як чоловіки. Мова в них скіфська, але неправильна, бо амазонки так і не вивчили її досконало. А дівчина не виходить заміж, доки не вб'є ворога.
Геродот, «Історія», кн. IV, 110–117.
Інші пояснення15
Джерело
440 до н. е. Геродот. Історія, кн. IV «Мельпомена» (за виданням: Herodotus, with an English translation by A. D. Godley. Vol. 2. Loeb Classical Library, 1921), Кн. IV, 110–117 (с. 310–319 вид. Loeb). Скан ↗