РЕЙТИНГ

Що се?.. Війна? війна?.. За яке добро так зчепилися люди?.. За які вигоди сипнула одна на другу ся сила людей? За що бʼються?.. кого бʼють?.. Не помирилися царі за царства, вельможні за панства, пани за підпанства — і давай мірятись силою: хто більше згубить безневинних душ, хто розіллє більше людської неповинної крові...

…щось, що стояло над ним, потребувало мислі його — легкої й важкої, народженої в муках чи впійманої несподівано, — це, напевно, було оте, для чого обертався в часі і збирав плоди землі, ріки, лісу, то був сенс його рук, його тіла — задля того все існувало, аби хтось, невизначений, невідомий, незнаний, збирав мед його мудрості — думку.

…що таке життя, як не суцільна серія мрій?

Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш - мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!

Що це таке — людська гідність? Чи це щось подібне на мішок картоплі, чи на порвані чоботи? Не всім ясно. Що таке — національна свідомість і для чого її можна практично вжити? Також не кожному вміщується в голові.

Я бажала, щоб ми стали інтелігентним народом, свобідним, непоборимим в своїй моральній силі, щоб дійшли також до «полудня». Розуміється, кожна і кожна одиниця мусила би сталити свої сили, перемагати i себе, щоби розуміти життя пануюче, і бридатися прикметами невільничими.

Я буду підстерігати саме життя, одрізувати од нього живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом і...більш нічого!.. І напружаться листочки того альбому, і заворушаться, й оживуть, наллється живою кров'ю кожна літера, і будуть вони жити, співати, сміятись, плакать, і буде це - само життя; не мара якась, не "видимість" одна, не осколок - саме життя, само за себе заговорить воно! І приверне воно душі людські, і дасть їм спокій, спокій правди, а може - силу, може, натхнення до дальшого тягу життя...

Я весь проріс корінням хліба, що пронизує з землі все моє єство.

Я витворив собі оте життя як нездобуту твердиню, в якій живу й паную, з якої маю широкий вигляд на весь світ та яка, проте, не стоїть нікому на заваді, не дразнить нікого своїм видом і не манить нікого до облоги. Ся твердиня побудована в моїй душі.

Я — вітер. Мінливий і непевний. Погано це, але — що ж зробиш? — я такий.