Бунт ангелів: як постала нечиста сила

Із бризок води з мізинця розплодилися «камрати» першого ангела, збунтувалися й сорок днів падали з неба від Божого грому

Галичина

Коли Бог сотворив світ, він почув, що в одній скелі щось шкребеться, і здивувався: про все знає, а про це ні. Бог покликав того, хто там сидів, вийти, але той відмовлявся, бо був бридкий, смаркатий і соромився показатися. Бог пообіцяв його прикрасити, прикрасив і взяв на небо, і той став першим ангелом.

Але на небі йому стало нудно. Бог порадив піти до криниці, вмочити мізинець і кинути бризки за себе — і буде йому товариш. Той почав мочити пальці й кидати, і їх наробилося стільки, що вистачило б на дванадцять гір. Їх стало так багато, що вони почали собі королювати, а потім збунтувалися й вирішили воювати з Богом і вигнати його.

Бог розгнівався й сотворив перуна — те, що гримить. Блиснуло й загриміло раз, і найстарший сатана посміявся, що Бог з ними битися надумав. Загриміло вдруге, і Бог сказав, що це його військо готується. А як ударило втретє, бунтівники посипалися з неба й летіли сорок днів і сорок ночей, поки не долетіли. Сатана, упавши, вибив собою пекло й страшно заревів. Хто впав на ноги, до того сходилися інші, а хто на голову — розбивався, і там тепер озеро; або ж буває місце, де не росте трава, наче випалено.

У короткому записі з Тернопільщини (№ 8) сказано, що вигнані з неба ангели летіли сорок днів і сорок ночей, а коли Бог сказав «Амінь!», де який був, там і лишився.

Записав О. Роздольський від Антона Тихановича в селі Котани в серпні 1900 р.

Дійові особи1

Чорт Найпоширеніший герой народної демонології: був ще до створення світу і від нього пішли всі духи

Інші пояснення7

Українці Бог з роси, Ірод із шуму: гуцульська легенда про початок світу й снів З роси постав Бог, із морського шуму — Ірод-чорт; землю він виносить за нігтями, а сни зʼявляються відтоді, як хотів утопити сонного Бога Пірнання по землю Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Бог і Біда: коза, кобза, перша хата й людина Гуцульські легенди: Біда ліпила кіз, хату й людину, але живими й людськими їх робив Бог. Біді лишилися роги й кобза Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Бог і «побратим» із шуму води: як чорт пірнав по землю Гуцульська легенда: чорт тричі пірнає по землю, а виносить лише крихту з-під нігтя, з якої Бог творить світ Пірнання по землю Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Ідол сперечається з Богом: звідки гори, коза й осот Ідол пірнав по землю ротом, та вода вимивала її, доки не сказав «Господи, благослови»; з його землі — гори й каміння, з його корови — коза Пірнання по землю Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Як постав світ: три голуби на явору Колядка: посеред синього моря зелений явір, на ньому три голуби радяться, як світ заснувати Пірнання по землю Світове дерево Народні вірування Гнатюк, 1914 Українці Як постали гори й долини: архангел Михаїл бореться з чортом Там, де Михаїл бив сатаною об землю, западалися долини, а де сатана брав гору, виростали гори Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Як постали гори: глина за зубами Сатанаїла Найстарший ангел сховав за зубами трохи глини, а коли вона почала рости в роті й він виплюнув її, постали гори Пірнання по землю Народні вірування Гнатюк, 1902

Джерело

1902 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 12: Галицько-руські народні легенди. Т. 1, Т. 1, № 7–8, с. 16–17. Скан ↗