РЕЙТИНГ

Життя — то безперестанне напружене зусилля розгадати одвічну загадку: що таке світ і яке в ньому місце людини? Стоїть перед нами та загадка і грає тисячами фантомів і не дається глянути собі в вічі.

…життя — це густа сіть ниток. Заплутана, переплетена, в яку небезпечно втручатись, бо сам заплутаєшся й загубиш власну нитку. Щоб неухильно йти по сій нитці, треба певної жорстокості, треба мати твердість і силу одривати од себе чулі нитки.

Життя - це те, що ми робимо з нього.

Життя, яким вона жила досі, було якесь незріле. Було напʼятноване клеймом якоїсь недостачі й рабства і було випливом брудних обставин. Але вона знає, що можна й інакше жити; і вона має почуття, що не впаде ніколи більше духом відтепер. Той вихор, що потрясав нею так, що аж хиталася, здається їй якоюсь красою і не знищив права на якусь іншу будучність. А ту іншу будучність хоче вона собі виробити працею.

Загального не буває без особистого. Бо тільки крізь особисте воно й досягає серця.

Закон життя, усякого: людини, мікроба, блощиці й планети - хотіння. "Хочу!" — от що співає, дзвенить, гукає, стогне, шумить і всяко виявляє себе в природі.

Земля, питаю, панська чи селянська?

…з-за гори встає вже Бог-Сонце і вкладає свою голову в землю. Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків.

Зібрались ті сумні хмари з усіх усюдів і давно вже заступили нам ясне прозоре небо і кинули тінь та мряку на рідний край.

Зіркові брати казали, що ті, хто не піклувався про власне світло, зрештою поринуть в Одвічний Морок…