Тварини й рослини · Українці
Яструб і ворона: «пан, пан» — «кат, кат»
Ворона висиділа яструбове яйце й хвалила пташеня «пан, пан», а голодний вигодуванець накинувся на неї, і вона закричала «кат, кат»
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
В Ушицькому повіті розповідали, що яструб походить від пана, якого ворона назвала катом. Яструб підклав своє яйце вороні, і та висиділа пташеня, годувала його й, милуючись, усе кричала: «Пан, пан!» Якось ворона полетіла по поживу й довго не верталася. Яструб дуже зголоднів і, щойно вона прилетіла, схопив її й став шматувати. Ворона ледве вирвалася й закричала: «Кат, кат!»
У Літинському повіті вважали, що походження яструба невідоме. Там у перший день Петрового посту жінки збиралися в корчмі й обіцяли шулікові «десятину» курчат («ходім на шуляка»), щоб він не бачив і не бив решти. А виносячи курчат уперше на подвір'я, господиня зав'язувала собі очі й казала: «Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк».
Інші пояснення42
Джерело
1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство, Т. 1, вип. 1, с. 63. Скан ↗