Тварини й рослини · Українці
Комарі — Петрові вівці
Комарі просили, щоб їхні кістки валялися світом і чумаки ламали об них осі, та не схотіли прийти до Бога на Різдво
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Хоч комар і нікчемна тваринка, та й комарям стало досадно, що як укусить комар людину, то вона його розітре, і наче його й не було. Пішли вони до Бога: «За що ти, Господи, скривдив нас? Зроби так, щоб людина не розтирала наших кісток, а щоб вони валялися по світу й чумаки обламували об них осі». — «А хто ви такі?» — питає Бог. — «Ми святого Петра вівці». — «Ну то прийдіть на Різдво та засівайте мені». — «Е, Господи, як прийде Спас, половини не стане нас!» — «Так хай же вам так і буде!»
Записав М. Нечипоренко 1886 р. від жінки в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії.
Інші пояснення42
Джерело
1895 Борис Грінченко. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1: Рассказы, сказки, предания, пословицы, загадки и пр., Вип. 1, № 3, с. 3. У Полудне →