Жертва
Леся Українка · 1900 Се було в ті часи, як Мессіяживий був між людьми.Се було в ті часи, як його щена хрест не прибили.Зготували вечерю для ньогоапостоли вірні:хто приніс йому хлїба, хто риби,вина та олїї;всї злягли за столами і вкупіз Учителем їли,і не счулись, як більше від нього взяли,нїж для нього принесли.
Тілько потім уже по вечері,прийшла до господижінка якась „одержима“ — їй давколись поміч Мессія —і принесла для Мессії олїїпахучої міру,що не годилась нї в страву,нї в лямпу до сьвітла.Правду казали апостоли: жертвабула непотрібна,їх Мессія не звикдо царської розкоші, —нащо йому та олїя, що тількицарі уживали?Чом не сказав він тій жінцї: якетобі дїло до мене?— Він же до рідної матері такобізватись одваживсь, —на що приймав він олїю і тіїгарячії сльози,що застилали розширений поглядотій одержимій,на що він мовив апостолам: дайтеїй спокій, тій жінцї?…
Видання 1902 року
Текст за виданням: Відгуки, Чернівці: Накладом Николая Грабчука, 1902. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.