РЕЙТИНГ

Долі не обирають... Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.

…Достоєвський пройшов усе життя, брязкаючи кайданами, нагадуючи повсякчас людям, що в неволі вони єсть, а Шевченко, повернувшись із заслання, уже не висміював царів, а знищував їх убивчим словом.

Досягати мети — означає, власне, йти до мети. Це відповідає тільки розумній природі.

Дружочок, ніколи не люби перший нікого. Коли тебе покохають - тоді, будь ласка, закохуйся, одружуйся. Але ніколи не бажай нікого так, щоб прокидатися тільки з цією думкою і засипати з нею.

Думка є невидимою головою язика, насінням ділу, коренем тіла. Думка є невгамовний язик, неослабна пружина, безперервний рух, що рухає й носить на собі, наче зотлілу ризу, тлінний тілесний бруд, що прилип до своєї думки й зникає, наче тінь при яблуні.

Душа в чоловіка одна, що в козака, що в жінки: занапастивши її, другої не добудеш.

Є гази, що звеселяють душу людині.

Єсли ми зазнали радості, то пливуть нам години непомітно, але бо й горе не дає нам деколи зважати на час, а найбільше тоді, як силує нас вилляти всю свою тугу на папір в милозвучним римах.

Єсть у людини, мабуть, вроджена потреба, щоб до когось привʼязатися душею, і коли нема до кого, то душа заниває…

…жадаю віри в ту святую силу, що розум просвітить у найтемніших і всіх людей збере в громаду вільну без пастиря-дозорця і без пана, а не в отару з пастухом свавільним