РЕЙТИНГ

Хай царює світло!

Хвала ж блаженному Богу, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним.

…хіба ж від того, як світить сонце і спадає дощ, не залежить людська доля? То чи не може бути істиною й те, що залежить вона від зірок? А людина слабка, й немічна, і знесилена сумнівами, й добре б їй подарувати віру і ту віру скріпити: так сказали зорі...

Хіба ж можна зрівнять по багатству почуття, думок, фактів і так далі життя чоловіка, у которого є велика, висока ціль, і життя якого-небудь обивателя, котрий сам не знає, навіщо живе, которого ціль як-небудь без особливої, удушающої скуки провести день?

…Хіба ж не всі ми — єдності луна в скороминущій і пустій відміні?

Хіба може бути маленьким місто, де є море?

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Хлібороб землю мʼякшить, а філософ — душу.

Хлопчик років семи тримав у руках плакат, де по-дитячому, з перевернутим И, що читалося як N, було написано: «Хай війни не буде. Хай росіяни підуть додому». Я заплакала.

…Ходи собі шумливими шляхами, Гукай, кричи, роби акторські жести, – а я б хотів у тиші, над удками своє життя непроданим донести.