РЕЙТИНГ

Одна з найбільших трагедій – бути позбавленим свого дому… Людині властиво знаходити своє щастя десь поблизу від своєї пуповини. В чужій країні натомість варто шукати не щастя – його там ніколи не буде. Там варто шукати нормальність, щоденну і буденну форму існування, що її з якихось причин ти позбавлений у себе вдома.

Однак з численних святкових чудес вона для себе прагнула лише одного: книги!.. Це був би подарунок, що його вона зробила б сама собі, подарунок, який прийшов би здалека, але прозгучав би зсередини, як власне звернення до себе. Вона потребувала визволення! Їй бракувало розмови, яка була б мовчанням, дружби, що була б самотою, теплого дотику відсутньої руки в затишку кімнати при світлі лямпи, притлумленої сутінками.

Опір злу є категоричним виявом людського в людині. Мистецтво також є категоричним виявом людського в людині. Опір і мистецтво взаємно доповнювані.

Основою життя є не клас, а людина.

Особистість - це створення власного внутрішнього світу, власних цінностей. Це і є духовність, якщо хочете. Бог розмовляє з людьми через особистість.

Останнім часом між ними утворилися стосунки взаємного невтручання. Одне на одного дивилися, як на хворого. Одне одного боялися вразити дотиком до його внутрішнього "я".

Отара стає тільки тоді колективом, коли кожен член її усвідомить інтереси всієї отари…

От в роботі я не боюся себе розгубити, а в любові так здається, що розгублюся, трудно уникнути закисання. Любити хочеться якогось по-новому...

Отже, тебе аж надто обурило людське озвіріння. У твоїй душі, значить, і в душі багатьох людей живе ідея людяності й добра. Ця ідея — це поки що іскра під попелом людського самолюбства і звірячості.

От мені, наприклад, сумно, що зірки біжать між хмарами одна за одною. Сумно, що десь низький жіночий голос, як оксамитовою стьожкою в'ється по сходах. Сумно, шо десь єсть країна, в якій більше не співають в гаях наших чудових пісень, а в хатах замість вареників їдять лободу.