Олександра Іванюк

Риси українського менталітету - це життєствердне сприйняття дійсності та протистояння ворожим силам.

Люди часто скаржаться на несприятливі обставини, труднощі. Але ж саме життя і є подоланням труднощів!

Зло - це знепритомлення свободи…

Духовність і полягає в тому, щоб ми не просто використовували її як протидію чи паралельну цінність, а як тему нашої щоденної діяльності.

Із початком нового дня ми дивимося на світ очима Адама, нібито це вперше творене Буття.

Суспільство не може бути вільним без присутності в ньому вільних людей, без використання їхнього потенціалу свободи…

— Колишній чеський президент Гавел висловився так: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати ці джунглі? Лише високою духовністю. Держава - це не лише політика, економіка, а насамперед культура й духовність.

Любити варто завжди, позаяк почуття - це найдуховніше, що в нас є.

Богу угодними є ті люди, які не знічевʼя, а через боротьбу й подолання сумнівів і зневіри приходять до Нього, а гріх - це зведення вищого до нижчого. У всіх проявах.

…добрі люди - це наша головна цінність і головне надбання в цьому житті.

— Людська історія - це історія вибору між добром і злом. І ми своїм життям вирішуємо, що таке добро і зло. Зло - це не річ і не сила, а стан душі.

Мораль - це не просто пропозиція не лягати в чоботях у ліжко, а справа виживання.

За природою людина егоїстична, що б вона не казала з глибини своїх інтересів. Вона не може вистрибнути за межі самої себе. Кохання - це пошук абсолютного центру поза своїми межами, єдиний спосіб вийти й подолати людський егоїзм.

Людина починає життя з найскладнішого - кохання до іншої людини. А варто було б почати з найпростішого - покохати хмаринку, квіточку. Головне в нас - це здатність схилити перед чимось голову - не важливо, перед квіточкою, спорудою чи іншою людиною.

…Сковорода казав, що мудрість - це істина, настояна на совісті. Хоча дорога до неї через бунт. Непокірній людині ближче до Бога, ніж покірній, адже особистість народжується з бунту.

Людина — єдина істота, яка має абсолютну потребу в істині, в яких би примарних формах ця потреба не втілювалась…

…знаєте, для чого потрібно мистецтво? Щоб не вмерти від істини.

Крім постійно мінливих цінностей нашого практичного життя, нам необхідні абсолютні, вічні цінності.

…найстрашніший гріх - це втратити контакт із своїм внутрішнім світом.

Бог говорить із людиною через випадковості…

…дія здатна виконувати позитивну роль лише при моральному осмисленні, яке включає, зокрема, споглядання, благоговіння перед буттям. Будь-яка діяльність - амбівалентна, тобто має і позитивні, і негативні наслідки.

Споглядання - це також діяльність.

…щастя супроводить того, хто знає, як і коли треба відступити.

Всі ми жорсткі, і особливо жорсткі, коли праві. А мʼякосердя приходить із опаленими крилами.

…українці знайшли щось середнє між поразкою і перемогою. Це - залишитися непереможеними.

…життя людини не можна охарактеризувати термінами щастя і нещастя. Є якась третя правда, вона вища від цих понять.

…в жодну епоху з кризи не виходили завдяки виключно економічним чинникам - лише завдяки культурі.

Надія - це спосіб бачити себе в дзеркалі майбутнього.

…успішним є той, хто живе в гармонії із собою, а такого успіху досягають лише одиниці. Людина повинна постійно творити. Якщо ти не ростеш - ти деградуєш, і за цим принципом побудовано все в природі.

На жаль, більшість людей сприймає життя і світ досить поверхово, адже для того, щоб дивитись глибоко, потрібно мати спокій у душі. А це можливо лише тоді, коли живеш своїм життям.

На жаль чи на щастя, майже кожен повинен подолати те, що спочатку в тебе не вірять навіть твої близькі. Тому потрібно непохитно вірити в себе й памʼятати про те, ким ти хотів стати змалку.

Людина ніколи не є остаточно встановленою особистістю. Вона безперервно діє в напрямку самобудівництва. Людина - це завжди проєкт стати людиною. Для того, щоб його реалізувати, потрібен довгий, можливо, найдовший шлях у її житті — шлях до самої себе.

Особистість - це створення власного внутрішнього світу, власних цінностей. Це і є духовність, якщо хочете. Бог розмовляє з людьми через особистість.

Софійність - це розуміння світу як краси, розуміння того, що світ є ласкавим даром Бога. Краса - це Його милість до людини, а в природі є чимало доброго для неї. В Україні це розуміння є частиною національної ідеї.

Премудрість Божа іде тільки через серце людини.

Архетипи - це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях уперед. В українців це найперш кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація героїв української історії базується на аргументах серця.

Престиж і багатство - це те, чого нас змушує прагнути суспільство. Справжня ціль - та, йде зсередини. Та, яка змушує тебе вставати зранку не заради грошей, а заради сенсу.