Війна

1

Розвивайтесь, луки,Ви, гори і долини,Благословляють вас рукиГоспода України!

В огні і терпінню —Села, міста і ниви;І не буде спасінняТому, хто зрадливий!

Бог спалить, розме́чеЗа несповнене слово, —О ти, гострий мече,Веди нас наново!

2

Ми такі упитіТим, що Вона є знов, —Що нам наші забитіІ наша кров?

Ми такі всі повні щастяУ сей веселий час, —Сподобись, земле, Причастя,Сподобись, земле, нас!

3

Чорний орел МазепиПокидає сонні Яси —Покиньте барви, крепи,Золото і всі прикраси!

Станьте кожен споко́єнУ лави, що в сяйві мітів:Се — Українець-ВоїнВорога помітив.

І в краю, де все клекоче,Він побіди сіє,Б'ючи межи очіТебе, Росіє!

4

Козак напружений, але — спокійний,(Що йому, що кулі б'ють:Наше життя, то ж — війни!)

Козак напружений, але — спокійний,Палець на цинкель поклав,Озирається, — чи хто не ошукав?

В його мізку часи минуліСе — наче в огнищах путь,А тепер се — його кулі,Кулі так чітко б'ють.

На слова лукавства повні,На темний, гадючий звив —Їх клекіт промовнийІ посування полків!