Баляда

В'ється стежка між кущами,Що чар-зіллям заросла,Мліють трави під ногамиВід незримого весла.

Стій! Хатинка на узліссіНевесела і смутна,Троє во́ронів на стрісі,Віє пусткою з вікна.

Хто замкнувся тут? Зіб'ю яЗасув чорний од дверей,В темну горницю гукну я:— Де ти, відьмо? Де ти, гей?

Стрепенулись чорні птиці,Вовком скаче відьма в ліс.— Хто ще тут у цій світлиці,Що з примарами ізріс?

Хто? Я жду. — І за дверимаЧутна тихая хода.— Хто? — З блакитними очимаКоролівна молода.