Вареники

Веселий господар Дем’янЛюбив гостей на бесіду скликати.Він був багатший від усіх селян,Всього доволі мав, було чим шанувати.Вподобався йому найбільше Клим,Земляк хороший, що й казати,На все умів розумну раду дати,Усі дружили з ним.Прийшов він раз обідать до Дем’яна,А у Дем’яна страва добрая була:І маслечко, і сало, і сметана,-Гаразд, як кажуть, піч варила і пекла.Поставили на стіл вареників макітруІ пляшку — свашку всіх мирян.— А нум, мірошнику, молоть без вітру,-Сказав, шуткуючи, Дем’ян.-Попереду підмажемо колеса,Щоб млин не торохтівІ шестірня довготелесаНе дряпала боків.-Всесвітня свашка поклонилась,І чарочка перчівочки вродилась.— Ну, по сій мові,— каже Клим,-Дай, боже, здрастувать усім! —І прийнялись мірошники молоти:Дем’ян кладе, а Клим товче;Від дружної роботиАж маслечко по бороді тече.— Ох, важко! — Клим сказав.— Перемололи дуже,Не лізе більше, кіш малий…— Ану,— озвавсь Дем’ян,— потіш мене, мій друже!Ось глянь, вареничок бокастенький який…— Хіба один…— промовив Клим ліниво,Посилкувався і змолов.— От бач, один проліз щасливо —Ну, ще! — Дем’ян благає знов.— Ой, схаменися, друже милий! —Аж стогне Клим.— Немає сили,Я намоловся досхочу…Не силуй, братику, бо утечу!— Нехай наш ворог утікає! —Дем’ян товче своє.-Он на весіллі тісно як буває,А прийде старшина — і місто є…Щоб вовка ми у лісі не боялись —Голубчику, ковтни ти старшину!.-Мірошники зареготались.— Для тебе,-каже Клим,— ковтну.-І ще ум’яв один вареник.— Ну, се вже,— каже,— побіденик,Всі заставки запер,Хоч хто не влізе вже тепер.— А може, хоч звершечку ляже? —Дем’ян йому лукаво каже,Вареничок узявІ на тарілочку поклав.— Послухай,— каже Клим,— ти справді вже глузуєш!Схотів, щоб я п’ятами накивав?.— Тривай! — гуде Дем’ян.— Недобре шеретуєш!-І хапнув Клима за рукав…Схопився Клим і дременув із хатиІ у Дем’яна годі гостювати.І переказував Дем’ян, і сам просив,А Клим і слухать не хотів.Се байка вам, писаки,Письменства рідного невдатні раки!Не пхайте через лад тулеників своїх,Коли не хочуть їх,Коли, мовляв, дороги їм не гладять,Бо часом і вони завадятьІ одіб’ють мирян,Як ті вареники, що пхав Дем’ян.