Лебедь, Щука і Рак
Леонід Глібов У товаристві лад — усяк тому радіє; Дурне безладдя лихо діє, І діло, як на гріх, Не діло — тілько сміх.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука
Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — кат-ма ходу… Що́ за морока? Що́ робить? А й не велика бач-ся, штука, — Так Лебідь рветь-ся підлетіть,Рак упираєть-ся, а Щука тягне в воду,Хто винен з них, хто ні — судить не нам, Та тілько хура й досі там.
Видання 1918 року
Текст за виданням: Байки, Ляйпціґ: Українська накладня, 1918. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.