Трандафиль і Свиня

Свиня пропхалась у садок;Усюди треба їй, ледачій,Усунуть свій зажерливий роток,Бо сказано — Свиня і робить по-свинячи;В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшлаМіж квітами пориться;А посередині Трандафиль там цвіла,Хороша, повна — любо подивиться.Свиня до неї тиць — і кинулась назад,-Знайшла понура клад —Обиду превелику:Трандафиль поколола пику.— Такую погань держать у садку,-Промовила Свиня,— та ще й на квітнику!Що з того, що пахтить, коли у пику коле? —Похрюкала і побрела у поле.

Так ясна правда для брехні,Як та Трандафиль для Свині,І перекір, і закарлючка;Хороший чоловік усімІ друг, і побратим,Поганому ж — колючка.