Шпіцрута
Юрій Липа Тоді, коли моїми кісткамибудуть збивати малі дітигрушки з дерева,а в черепі моїм, десь у кущах те́рну,будуть ховатися веселі їжачки, —будь милостив до мене, Боже, ішпіцруту гнучку, міцну, нетерпеливузроби з моєї душі.
Недріма́нна,виблискуючи синьо,нехай з'являється скрізь —б'є продажність,б'є підступ,б'є млявість,як любови справедливая шпіцрута.
Видання 1938 року (передрук 1967)
Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).