Вірш
Прокляття

Прокляття

Юрій Липа

Бездомність псів, що лижуть кість суху,Надгороди притулком теплим, Боже,Вкажи брудним ропухам купи листяІ гайворонам їх колючі гнізда.

А тим, що злочин тління розсівають,Убійникам з'явись у гніві,Указуючи путь, що безконечна —Хай з божевільним поглядом од жахуПокинуть справедливу БатьківщинуІ іншої довіку не знайдуть!

Видання 1938 року (передрук 1967)

Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає