Од одного царства незчисленного…
Юрій Липа Од одного царства незчисле́нногоДо другого царства незміренногоМіст дугою зіп'явся;На одному кінці лев уклався,На другому діти з смолоскипами,І течуть тіні рікамиЧерез міст.
Ех, виорю небо орлами,Засію поля самоцвітами,Половлю всіх райських пташо́к,А ступлю крок, —Потемніє небо із орлами,Потемніє поле з самоцвітами,Стихне пісня моя,Стихну я.
Видання 1938 року (передрук 1967)
Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).