Монах і смерть

Монах.

— Смерть — мій учитель, мій брат і мій рід,З смерти зродивсь я, до смерти — мій хід.Все, що — глибоке, то смерти слова́,Все, що найкраще, то смерти жнива.

Смерть.

— Сам ти родився на світ,Сам попрощаєшся з ним, —Не продай же себе ні за радости цвіт,Ні за труду плід,Ні за слави дим —Будь твердим!

Монах.

— Мої дні — то є тільки покров,Під ним — смерть, сповідальник сердець.Чую, в'яне кров,І найвища любовПосилає її,Що стоїть у млі, —Мій кінець.

Смерть.

— На всіх, на все, що тут довкола,Дивися гостро і проходь, минай.Все — порохом. Лиш угорі — твій край,Лиш угорі твоя є нагорода,І лиш від Бога — радість, не від роду.