Лиш королем

К. Шпіттелер

Консул Корнелій Клеменс рік: „Я хочу,щоб кожний із рабів моїх свій труддістав приділений на схильність і охоту;лиш, що охоче робим, робим добре.Людина на фальшивім місці — півлюдини,Гончар найліпший кепський є городник“.

Свої об'їздом землі оглядавши,Раз він узрів раба, що серед куп каміннянезграбно безпорадний працював на шо́сі;б'ючи непевно молотом великим,ніве́чив раз-у-раз скривавленії пальці.

Незадоволено звернувсь до майордомапитальним оком консул: „Пане, вибач“, — мовиву відповідь той. — „Кожную роботудавав йому від ткацтва до млинарства, —не надається раб цей до ніяких праць“.

Тоді до партача нетерпеливоозвався консул: „Ким в своїй отчизніти був, невольнику, із труду і зайняття?“

На нього звів пожовклі лиця рабв похмурій гордості: „Лиш королем!“

Замовк тут консул, співчуттям узявшись,і зважив в мислі долю чоловіка,і рік, як ласку, слугам: „Цей — нехай умре!“