Людська душа, як дерево гіллясте…
Юрій Липа Людська душа, як дерево гілля́сте,Як дерево гіллясте при дорозі.Із вихором дорожнім прилітають,І осідають біси на дере́вах.
В гущавині привітній і зеленійПобачиш — блисне з ізмарагду око,Або, обва́жнене надміром бісів,І жовкне, й гнеться дерево додолу.
Ідеш задуманий в алеї душ людськихІ оглядаєш ці ґримаси й вихиляси;Бо ж то так рідко стру́нчиться і квітнеДуша, як дерево, очищена громами…
Видання 1938 року (передрук 1967)
Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).