Лящі

В гаю у пана був ставок;Вода — як скло; на дні — пісок;Кругом цвіли волошки та васильки;Червоная калина там росла,Під гаєм пасіка була,-Ну рай, та й тільки!В ставу було чималенько Лящів;Ніхто їх не ловив —Ні волоком, ні в’ятірями,-Життя Лящам,Мов тим панам:Гуляють, ляпають хвостами…Приїхав раз з сусідом пан у гайІ Щук звелів у став понапускати.— На біса Щук пускаєш, пане-брате? —Озвавсь сусід,— ось потривай!Ти гірше тільки тим нашкодиш —Усіх Лящів позводиш:Їх Щуки заїдять…— Даремна річ! — хазяїн став казать(Та й усміхнувся після того)…-Жалкую, чом давніш не звів…А ти ж, сусіде, чув од кого,Що я охочий до Лящів?