Хлопчик і Гадюка

Хлоп’я в садку собі гулялоТа й забажалоНа іграшки ужа піймать.(Воно гніздо його назнало —Так як утерпіть, щоб не взять?)Побігло, засадило рукуТа й витягло — Гадюку…Злякався Хлопчик, аж поблід;Стоїть, як стовп, і не тікає.Гадюка дивиться і так йому мовляє:— Бач, дурнику! Робити так не слід…Ти знаєш, що за се буває?Узять би добре укусить…Та хай вже сей раз бог простить;А вдруге лишко буде, чуєш?Гляди ж — шануйся, стережись;Робити так не вчисьТа роздивляйся, з ким шуткуєш!