Фіалка і Бур'ян

Веселая весна була;Зазеленів вишневенький садочок;Пахучая Фіалка розцвілаІ звеселила свій куточок.Де взявсь Бур’ян, насіявся кругомІ квітку бідную понівечив він дуже:Не та краса, і пахне бур’яном;А Бур’яну про те й байдуже,Ще й хвастать заходивсь,Барвінкові хваливсь:— А що, Барвіночку хрещатий,Яка краса у нас цвіте! —Барвінок так сказав на те:— Цвісти між бур’яном — бодай би не діждати!На ввесь садок одна, та не людна;Дала красу веселая весна,Та не дала їй долі.-Прийшов Хазяїн, поглядів,-Давно в садочку був, загаявся у полі,-Розсердився і косу ухопив…Черк-черк — і ввесь Бур’ян зваливсь,І в Бур’яні Фіалка полягла…На безталанную Барвінок подививсьІ жалібно промовив: "Одцвіла!"

У мене Правда гостювалаІ баєчку подарувала,Щоб передав я всім,Найбільше молодим:Погане панібратство шкодитьІ доброго нінащо зводить.