РЕЙТИНГ

Тепер уже несила невинність нашу відвернути від меча. І поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.

Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе.

Я ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів.

Як добре, коли знаєш, що тебе хтось любить. Якби не це, то хто зна, чи згодилась би людина жити.

Людині треба спізнати інтуїтивні процеси появи життя і смерті. Тоді вона взнає, що жити їй — повнотою гармонійною з природним життям.

…чомусь безмірно хочеться співати, віддати комусь усю силу почуття!

Один мент наші погляди зустрілись і застигли на мить. Я зустрів якусь теплу вдячність в тих очах.

Я би хотів поцілувати душу твою, змучену, знівечену, міцним дружнім поцілунком. Внести в неї юні соки свої, віддати міцний подих вітру, п’яні шуми весняні.

…мені здається, що моя душа всею істотою злилась з музикою життя і в темп їй дзвенить і рветься на простір.

Коли тобі п'ять, ти можеш сховати весь світ у сірникову коробку. Всі навколо люблять тебе, і ти несеш цю любов, ніби зловленого в лопухах жука. Він весь твій, твоя влада над ним абсолютна, й лише тобі вирішувати: відпустити його чи довго й зосереджено відривати йому лапки і крильця.