РЕЙТИНГ

Я жив без цілі, глупо й пошло не через те, що мені подобалась така жизнь, таке життя, а через те, що не знав нічого кращого й думав, що й не може бути.

Я знаю, що хотіння є життя й тому: блаженні багато, дуже, люто, нейздійснимо хотящі, бо тих є життя вічне.

Я йшов у нікуди. Без мислі, з тупою пустотою, з важкою вагою на своїх погорблених плечах.

Яка мова, такі й наші думки будуть - московська мова - московські думки.

…як би хотілось пережити нову фазу людського життя, пережити мислями, взяти гарячу участь у ділі!..

Як зараз памʼятаю: ненька становить мене в куток на чверть години за кожне російське або польське слово, а татко садовить у фотель за кожне українське.

…як легко дається людині щастя, якщо вона не вигадує його сама собі, не пнеться до нього з останніх сил, а ласує ним вільно, як повітрям і водою.

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?

…як почую я в своєму серці святий вогонь і хоч на час, на мить здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним, богорівним…

...як світ міняється!.. В усьому що не є: і в освіті, і в поводженні, і в смаку, і в політиці, так що не встигнеш придивитися до чогось, глянь - уже знову нове.