«Звір — твоя сила і твоя слабкість. Тримай його на припоні й ніколи не дозволяй йому взяти гору. Звір пос» — Павло Дерев'янко — Аркан вовків

Звір — твоя сила і твоя слабкість. Тримай його на припоні й ніколи не дозволяй йому взяти гору. Звір постійно ховається у присмерку свідомості. Досвідчений хижак завжди терпляче вичікує... Навіть якщо на те підуть десятиліття. Вичікує миті слабкості, коли ти перетворишся під час душевного потрясіння, емоційного збурення, чи коли жадаєш завдати болю, забрати життя, втрачаєш владу над власними почуттями... А він тільки підбурить. І тоді, коли не буде сили та бажання опиратися, Звір проковтне тебе і назавжди візьме гору.

Мова зникає, коли нею не говориться про любов.

…розкуркулити мозок не можна.

У кожного "Я" є своє ім'я, на всіх не нагримаєш грізно, ми — не безліч стандартних "я", а безліч всесвітів різних.

…можна вірити тільки в те мистецтво, що просуває вперед всю будову мислі, відчуття, побуту, для боротьби за завтра і для прийняття його.

Я — та ж сама блощиця, як, правда, й усі ми, що звемо себе "вищими людьми". Тільки ми, ці "вищі люди" — брехливі, самозадоволені блощиці. Ми обманюємо себе й других, запевняючи, що живемо з власної волі, що вільні у виборі життя й смерті, що життя наше потрібне для якихсь особливих, вищих цілей, до яких проста, постільна блощиця не може бути участна.

Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!..

Торуй свій шлях - той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки вік. До нього змалку ти заповідався до нього сам Господь тебе прирік.

Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю - дуже скучив.

Ах, як я втомився, мамо!

…здійняла з дна душі цурупалки старих одбутих почувань.

Кожне «сьогодні» визначає не тільки прийдешнє, але й минуле.

Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

Я не умру від смерті, я умру від життя.

А він не зірку — сонце їй подарував! Сонце своєї довіри, любові й чистоти.