Валентин Чемерис

Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.

Допоки втрапиш на праведну путь, стільки доводиться согрішити.

Людей багато, але всюди таке малолюддя!

Охочих вказувати шлях у світле майбутнє завжди більше за тих, хто його торує.

Тому, хто зневажає своїх Богів, доводиться кланятись чужим.

Коли король голий – півбіди, біда, коли – піддані голі.

Всі йдуть у проповідники, а хто ж піде в люди?

Вдячного слухача можна знайти, лише заговоривши до самого себе.

Важко бути Богом, коли немає святості.