Зразу сварилися…

З разу сварили ся,Далі побили сяКум з Пазюком.Батькови син помагає,Син держить, батько шмагаєКума ціпком.

Гамору! Галаса!Баб назбігало сяПовний вигін.Ті Пазюка проклинають,Інші про кума вже знають:„Певно се він!“

Свідків, хоч гать гати!Сей вже мав спать іти,Вийшов на двір,Чув, як Пазюк до стодолиС кумом чалапав поволиПо при шпіхлір.

Другий виразно чув:Кума Пазюк гукнув:„Куме, ходи!Пізно вже лізти до хати,Я на тоці буду спати, —Ну, заведи!“

Здогади, заміти…Тут шукать! Там іти…Властей чекать…Справдіж нікому не жалко.„Так тобі треба, ти пявко!Хоч ти пропадь!“