Журавлі

Журавлі ключем летятьПіднебесним пла́єм,Діти радісно кричатьІ довкола ну скакатьПрастарим звичаєм: Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

І глядять на нів з страхом,А на пів цікаво,Чи ключ змилить са й кругомЗавертить ся, чи тягомГеть полетить право? Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

Полетіли журавлі,З дороги не збились,А хлопята ті маліЗа ключем, пок щез у мглі,Довго ще дивились. Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

„От неправда, що мініБаба говорили!Від йіх пісні журавліНе знижались до землі,Шляху не змилили!“ Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

Правда, діти, не все так,Як бабуся каже,Та сю казку перший знак,

Перша проба, хоч і якЗроблена, покаже. Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

Та ростимете, й казкиНе згірш „злотих утят“В тисячніі вузликиВаші простіі думкиСпутають, окрутять. Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!

І не ваш ум — з пут берхніДо правди добитись!Гірш ніж птахи ті блудніМете за слова марніВесь свій вік крутитись… Круцю, круцю, журавлі, Ваша мати на воді!1881.