Вірш
Зелений явір, зелений явір…

Зелений явір, зелений явір…

Іван Франко

Зелений явір, зелений явір,Ще зеленійша ива;Ой, між усіми дівчатонькамиЛиш одна мені мила.

Червона рожа, червона рожаНад усі квіти гожа!Не бачу рожі, не бачу рожі,Лиш її личка гожі.

Золоті зорі в небеснім моріМоргають серед ночі,Та над всі зорі внизу і вгорі — чорнії очі.

Голосні дзвони, срібнії тони,Слух у них потапає,Та її голос — пшеничний колос,Аж за серце хапає.

Широке море, велике море,Що й кінця не видати,Та в моїм серці ще більше горе:Я на вік її втратив.

Видання 1922 року

Текст за виданням: Зівяле листя, Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає