Заросли шляхи тернами…

Заросли́ шляхи́ терна́миНа тую Вкраїну —Мабуть, я її на-віки,На-віки покинув!Мабуть, мені не вернутисьНіколи до-дому;Мабуть, мені доведетьсяЧитати самомуОтсі думи... Боже милий,Тяжко мені жити!Маю серце широкеє,Ні з ким поділити.Не дав-єси мені долі,Молодої долі,Не давав-єси ніколи,Ніколи, ніколи!Не дав серця молодогоЗ тим серцем дівочимПоєднати. Минулися,Мої дні і ночиБез радости, молодії,Так собі минулиНа чужині! Не найшлосяЗ ким серцем ділитись,А тепер не маю навітьЗ ким поговорити.

Тяжко мені, Боже милий.Носити самомуОтсі думи і не ділитьНі з ким, і нікомуНе сказать святого слова,І душу убогуНе радовать, і не коритьЧоловіка злого,І умерти... О, Господи!Дай мені хоч глянутьНа народ оттой убогий,На тую Вкраїну,Не дай мені згинутьОттут на чужині!