Заким умре ще в серці творча сила…

Заким умре ще в серцї творча силаі дар пісень заглухне в тишинї,немов пахуча та фіялка мила,що вяне у пустому бурянї, —

Я раз іще-б хотїв простерти крилаі побуять свобідно в вишинї,і оживить ті спомини, що скрилаворожа доля у душі на днї.

Вони живі до нинї в тій могилї,я чую їх, як рвуть ся, як печуть…Спинити їх, здусить їх я не в силї

Та чи знайду я сили, щоб відчуть,щоб пережити знов ті любі хвилїі виплакать піснями їх ось тут?…