Я згадую минулеє життя…

Я згадую минулеє житєспокійно, та без радости, без туги:одно із него виніс я чутє,що я не був у нїм щасливий, други.

Богато працї і турбот і скрут,та не було вдоволеня, утїхи:мов віл в ярмі я чув на собі прут,і тяг — чужого скарбу повні міхи.

Хоч не згасав нїколи огник мій,та полумям не бухав, більш димив ся,а замісь сьвітла сипав іскор рій.

Хоч ненастанно стяг мій з вітром бив ся,та не високо плив в руцї слабій,і хоч я жив, то всеж я не нажив ся.