Якби знав я чари, що спиняють хмари…

Як би знав я чари, що спиняють хмари,Що два серця можуть ізвести до пари,Що ламають пута, де душа закута,Що в поживу ними зміниться отрута!То тебе би, мила, обдала їх сила,Всі би в твоїм серці іскри погасила,Всі думки й бажання за одним ударом,Лиш одна любов би вибухла пожаром,Обнялаб достоту всю твою істоту,Мисли-б всі пожерла, всю твою турботу, —Тільки мій там образ і ясніє й гріє…Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

Як би був я лицар і мав панцир добрий,І над всіх був сильний і над всіх хоробрий, —

Я би з перемоги вороги під ноги,Що мені до тебе не дають дороги!Яб добувсь до тебе через мури й стіни,Яб побив дракони, розметав руїни,Яб здобув всі скарби, що їх криє море,І до ніг твоїх би положив, о, зоре!Деб тебе не скрито, яб зломав верії…Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

Як би я не дурень, що лиш в думах кисне,Що співа і плаче, як біль серце тисне,Що будуще бачить людське і народне,А в сучаснім блудить як дитя голодне, —Що із неба ловить зорі золотії,Але до дівчини приступить не вміє, —Ідеали бачить геть десь за горами,А живеє щастя з рук пустив без тями,І тепер, за пізно, плаче і дуріє —Фантастичні думи! Фантастичні мрії!