Як я ненавиджу вас, ви машини…

Як я ненавиджу вас, ви машини,Що трете кости, рвете серце в грудях,Вбиваєте живую душу в людях,І потім кажете: „Щож, ми невинни!

„Нас на такі заведено пружини,Ми мусимо! В самих нераз вся суть, ах,Бунтує ся… Та що робить! Не будь, ах,У нас тих пут, становища, родини“…

Як я ненавиджу вас, добрі, щирі,Що служите неправді, підлоті, —Чи служите у злій, чи в добрій вірі!…

Ні, ті, що в добрій вірі служать, тіНенависні міні в найбільшій мірі,Як на рабі тім пута золоті.9 сент. 1889.