Як трапиться тобі в громадськім ділі…

Як трапить ся тобі в громадськім дїлїЗдобути голос, вплив якийсь і значність,Народ вести, снувати пляни сьмілі,

То памятай і все май ту обачність,Не вірити і не дуфать нїколиНа княжу ласку й на народню вдячність.

Бо княжа ласка як той снїг на поли,Що вітер здує, в південь злиже сонце,І лишить чорний ґрунт, пустий і голий.

Народня вдячність, — ти фатальний гонче,Що з злою вістю все прибудеш вчасно,А з доброю все спізниш ся доконче!

І не міркуй, що де ти бачиш ясно,Там иншим з твого слова засвитає,Хаос думок уложить ся прекрасно.

Не вір, що люд твої заслуги пощитає,Що задля них одну дрібну провинуТобі простить! Він судить — не питає.

І знай, коли щасливую годинуТи прозївав, щоб инших взять під ноги,Тебе самого безпощадно в глину

Затопчуть, як камінчик в брук дороги.