Якщо прийде журба
Леся Українка Як що при́йде журба́, то не ду́май єїРознести́ у весе́лощах бу́чних,За столом, де весе́лиї дру́зі твоїПьють-гуляють при по́кликах гу́чних.
Ти не йди́ в пишний дім, де музи́ка брени́ть,Де танцюють веселиї пари, —Там ще гірше серде́нько тобі заболить,Чо́ло вкриють ще тя́жчиї хмари.
І в людську́ течію́ ти не ва́жся іти́,Де юрба́ стоголо́ва як мореЙде́, хвилює, шуми́ть, — в ній пори́неш і ти,Не розійдеться ж там твоє го́ре.
Кра́ще йди́ в темний гай, у зелений розмай,Або в поле, де вітер гуляє,На дозвіллі із лихом собі розмовляй,Може там його вітром розмає.
Або пісню утни́ голосну́, не смутну́,Щоб, мовляв, засміялося лихо,Прожене́ш тоді певне потвору страшну́,І на се́рденьку знов стане тихо....
Видання 1892 року
Текст за виданням: На крилах пісень, Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.