Я не проклинаю тебе, чужа стихіє…
Юрій Липа Я не проклинаю тебе, чужа стихіє, —(І прокляття життя дає!)Не безнадія, і не надія —Серце моє!
Серце моє глядить простоВ очі нації, що росте,І дзвенить, і повне молодостиСерце моє просте…
Ти ж — даремна, ляклива, сіра,І що ти прийшла,То — лиш проби час. Ти — не віра.Ти — поранна мла.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Суворість, Прага, 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.