Вірш
Я не надіюсь нічого…

Я не надіюсь нічого…

Іван Франко

Я не надіюсь нічогоІ нічого не бажаю —Щож, коли жию і мучусь, Не вмираю!

Щож, коли гляджу на тебеІ не можу не глядіти,І люблю тебе! Кудиж те Серце діти?

Усміх твій неначе сонцеЛистя покріпля зелене,

А зїдає штучну краску — Смійся з мене!

Я не надіюсь нічого,Але як бажання сперти?Не бажать життя живому, Тільки смерти?

Жиймо! Кожде своїм шляхомЙдім, куди судьба провадить!Здиблемось колись — то добре, А як ні — кому се вадить?

Видання 1922 року

Текст за виданням: Зівяле листя, Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає